Вказівки як розпорядчі документи, їх призначення  

Вказівки як розпорядчі документи, їх призначення

Вказівка – це розпорядчий документ керівників органів та установ державної влади та місцевого самоврядування переважно інформаційно-методичного характеру, який створюють для організації виконання наказів, інструкцій та інших правових актів вищих органів управління.

Вказівки готують міністри, керівники органів, установ, об’єднань, організацій. Видають ці документи при оформленні відряджень, рішень поточних організаційних питань, а також з метою доведення до виконавців нормативних матеріалів. Право підписувати вказівку має перший керівник підприємства (установи) та його заступники.

Реквізити:

· назва відомства, закладу та структурного підрозділу;

· назва виду документа (ВКАЗІВКА);

· дата (дата підписання);

· місце видання;

· індекс;

· заголовок до тексту;

· текст;

· підпис;

· гриф погодження.

Текст вказівки складається з двох частин:

1) констатаційної (вступної);

2) розпорядчої.

Констатаційна частина традиційно починається такими словами: „Для…”, „Згідно з...”, „Про...”, „Відповідно до...” тощо, а закінчується переважно словами „ЗОБОВ’ЯЗУЮ”, „ПРОПОНУЮ” (останнє вживають тоді, коли виконавця не можна зобов’язати виконувати дії, що не належать до його обов’язків згідно з посадовою інструкцією), які друкують великими літерами та після них ставлять двокрапку.

Розпорядчучастину викладають у наказовій формі, наводячи заходи і дії, інколи вказуючи посадових осіб, які відповідатимуть за реалізацію цих дій, а також указують термін виконання завдань. Цю частину часто поділяють на пункти, які нумерують арабськими цифрами.

Оформляють вказівки на бланках (загальних чи спеціальних) формату А4.

Зразок:

Міністерство вугільної промисловості України

Добровільне виробниче об’єднання з видобування вугілля

ВКАЗІВКА

17.11.2005 № 140 м. Доброполь

Про проведення комплексної ревізії

діяльності Управління з монтажу,

демонтажу і ремонту шахтного обладнання

З метою виконання затвердженого плану проведення документальних ревізій ЗОБОВ’ЯЗУЮ:

1. Провести документальну комплексну ревізію виробничої та фінансово-господарчої діяльності Управління з монтажу, демонтажу і ремонту шахтного обладнання в період з 1 листопада 2004 року по 1 листопада 2005 року.

2. Доручити проведення ревізії комісії у складі:

голова комісії – ст. інженер КРО Григоренко Ю.А.;

члени комісії: 1) голов. гірник виробничої дирекції Костиря К.К.;

2) ст. інженер відділу ОТК Масюк С.Б.

3. Директорові шахтоуправління Голубу Ю.М. забезпечити включення до складу ревізійної бригади кваліфікованих бухгалтерів матеріального та розрахункового відділів.

4. Ревізію розпочати 20 листопада 2005 року. Про результати ревізії доповісти 20 грудня 2005 року.

Ревізію проводити з постійним місцем проживання в м. Водяне.



Директор об’єднання з економіки (підпис) М.І. Дробноход

При укладанні розпорядчих документів використовуються такі мовні звороти:

виконавська дисципліна відповідно до… вказівки щодо виконання внесення змін до… для виконання вимог забезпечити розробку завдати шкоди залишити за собою заслуговувати на увагу затвердити план з огляду на викладене вище клопотання про… комісія з… контроль за виконанням оголосити подяку (догану) перевести на посаду посадовий оклад про внесення змін і доповнень проект наказу погоджено про затвердження про заходи щодо забезпечення про зміни в особовому складі розподілити обов’язки між серйозні недоліки умови виробництва управлінський персонал усунути недоліки в роботі як виняток

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте характеристику розпорядчих документів.

2. З’ясуйте, з яких частин складається текст постанови.

3. З якою метою укладають постанову?

4. На які групи поділяються ухвали? Схарактеризуйте їх.

5. Що таке розпорядження? Назвіть реквізити розпорядження.

6. Із яких частин складається текст розпорядження?

7. Що таке наказ? Які бувають накази за призначенням?

8. Які основні вимоги висуваються до укладання наказів:

а) про прийняття на роботу;

б) про надання відпустки;

в) про звільнення?

9. З’ясуйте, що спільного та відмінного між наказом і розпорядженням.

10. Укажіть на особливості укладання вказівок.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Які з перерахованих не належать до розпорядчих документів:

а) постанова;

б) інструкція;

в) доручення;

г) наказ;

ґ) розпорядження;

д) ухвала?

2. З’ясуйте, зміст якого поняття розкриває подане нижче визначення:

«Правовий акт, що приймається законодавчими і виконавчими органами державної влади з метою розв’язання найбільш важливих і принципових завдань». Це:

а) постанова;

б) вказівка;

в) наказ;

г) розпорядження;

ґ) ухвала.

3. Постанови приймаються:

а) місцевими радами;

б) держадміністраціями, виконавчими комітетами;

в) Президією Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України;

г) керівниками підприємств, організацій, установ на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції.

4. Правовий акт управління державного колегіального органу, що видається в межах компетенції, наданої посадовій особі, називається:

а) постановою;

б) наказом;

в) розпорядженням;

г) вказівкою.

5. На які види поділяються всі накази за призначенням:

а) службові;

б) щодо особового складу;

в) інструктивного характеру;

г) з основної діяльності?

6. Що зазначають в останньому пункті розпорядчої частини наказу:

а) прізвище виконавця та номер його телефону;

б) службових осіб, на яких покладено контроль за його виконанням;

в) відмітку про надходження документа;

г) позначку про наявність додатків?

7. Наказами з основної діяльності оформляють:

а) рішення керівника, пов’язані з організацією роботи підприємства в цілому чи його структурних підрозділів;

б) призначення, переміщення, звільнення працівників;

в) заохочення, нагороди та стягнення;

г) затвердження положень про структурні підрозділи.

8. На які групи поділяються розпорядження:

а) службові;

б) нормативні;

в) загальні;

г) індивідуальні;

ґ) часткові?

9. Ухвала – це:

а) документ, що видається керівником підприємства, установи на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції;

б) зобов’язання на виконання певного замовлення;

в) документ, що містить опис та підтвердження тих чи інших фактів і подій;

г) правовий акт, що приймається місцевими радами, держадміністраціями, виконавчими комітетами для розв’язання найбільш важливих питань, що належать до їх компетенції.

10. Вказівки видають з метою:

а) розв’язання найбільш важливих і принципових завдань та встановлення стабільних норм і правил поведінки;

б) обміну інформацією між установами, підприємствами;

в) проведення різних заходів;

г) доведення до виконавців нормативних матеріалів, оформлення відряджень і рішень поточних організаційних питань.


ТЕМА 4. ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

ТА ВИМОГИ ДО ЇХ ДОКУМЕНТУВАННЯ

МетА: подати відомості про довідково-інформаційні документи; ознайомитися з порядком написання та оформлення актів, довідок, оголошень; визначити основні складові протоколів, витягу із протоколів, службових записок; схарактеризувати види службових листів та їх стиль; розкрити зміст планів роботи, звітів, доповідей; з’ясувати специфіку укладання службових телеграм, телефонограм, факсів.

ПЛАН

1. Акти, довідки (огляди), оголошення: особливості укладання.

2. Призначення й основні складові протоколу, витягу з протоколу, службових записок.

3. Види, особливості та структура тексту службових листів.

4. Зміст і реквізити планів роботи, звітів, доповідей.

5. Специфіка укладання службових телеграм, телефонограм, факсів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. для вищ. та серед. спец. навч. закладів. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: А.С.К., 2005.

2. Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств та громадян. – Донецьк: Сталкер, 1997.

3. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посібник для студентів аграрних вищих навчальних закладів та коледжів. – Вінниця: Нова Книга, 2003.

4. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2000.

5. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2006.

6. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2004.

7. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс. Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

8. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1993.

9. Потелло Н.Я. Теорія і практика ділового мовлення. – К., 1999.

10. Соколовська Ж.П., Власенко В.В., Щербачук Л.Ф. У ділове спілкування – державну мову. – К.: Грамота, 2004.

11. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УНВЦ „Рідне слово”, 1999.

12. Хоменко М.Ф., Грабарь О.В. Посібник з діловодства. Вид-ня друге, випр. і доп. – К.: Ґенеза, 2003.

13. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Літера ЛТД, 2002.




0872503950999291.html
0872526847687516.html
    PR.RU™